Місяць – відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був доволі складним та кропітким.
Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Але в українську мову перейшли назви, не пов’язані з язичницькими богами, як у римлян чи арабів.
Українці пов’язували пори року з різними явищами природи чи господарською діяльністю. Зараз ви дізнаєтесь чому українські місяці мають саме такі назви!
Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У цей час наші предки починали розчищати землю, щоб весною її засіяти. Цей промисел називався січа.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за другим місяцем у кінці минулого століття. Назва його пов’язана з лютими морозами та сніговіями, які панують саме у цей час.
Назва БЕРЕЗЕНЬ походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). Цей місяць мав і інші назви, зокрема март.
КВІТЕНЬ носить свою назву з XVI століття. Саме в цей час природа «прокидається» від сну, починається пора цвітіння рослин. В ужитку були й інші назви, які використовувалися у народі: апріль, лукавець, цвітень та ін.
ТРАВЕНЬ — останній місяць весни. До цього він звався май — на честь давньоримської богині природи і землі Майї.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється дуже цінна комаха — червець. З неї раніше виготовлювали червоний барвник для тканин.
ЛИПЕНЬ — назва цього місяця має дуже давню історію. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає цвітіння липи та збори цілющого липового меду.
СЕРПЕНЬ — від слова серп – знаряддя, за допомогою якого раніше жали зернові культури.
ВЕРЕСЕНЬ — перший осінній місяць. Його назва прийшла з Полісся. Цю назву пов’язують з рослиною верес, яка особливо пишно цвіте у вересні. Також у цьому місяці люди збирали вересовий мед та виноград.
ЖОВТЕНЬ — час, коли починає жовтіти листя. Ця назва вживається ще з часів Київської Русі.
Назва ЛИСТОПАД походить із західноукраїнських земель та пов’язана з опаданням листя з дерев у цей час.
ГРУДЕНЬ — від слова «груддя». Після осінніх дощів мокра земля замерзає. Їздити такими дорогами доволі важко, ґрунт стає горбистим. В давньоруські часи цей місяць називали студень.